- неізольовано
- Присл. до неізольований 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
неізольовано
Смотреть что такое "неізольовано" в других словарях:
ізольовано — Присл. до ізольований 2) … Український тлумачний словник
ізольовано — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
неізольовано — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
сам — рідше сами/й, сама/, само/ і саме/; мн. сами/ і самі/; займ. означ. 1) Уживається з ім. чи особ. займ., вказуючи на особу чи предмет, що безпосередньо є джерелом чи об єктом дії, стану. || Уживається для більшої конкретизації, вирізнення особи чи … Український тлумачний словник
одинокий — а, е. 1) Який міститься, розташований і т. ін. окремо, ізольовано від інших, подібних до себе. || Який відбувається, сприймається і т. ін. відірвано, ізольовано. 2) Який не має сім ї, рідних; самотній. || у знач. ім. одино/кий, кого, ч., одино/ка … Український тлумачний словник
гурт — I а/ і у, ч. 1) Зібрання, скупчення людей на протилежність одній людині. || Група людей, що знаходяться близько один від одного. || Сукупність осіб, об єднаних спільною метою, певними ознаками, властивостями. •• У гурті/ разом, спільно з іншими… … Український тлумачний словник
екран — а, ч. 1) Пересувний щит, який захищає від гарячого повітря, світла і т. ін. •• Акусти/чний екра/н шумопоглинальна перепона на шляху поширення шуму. 2) Поверхня з білої тканини, натягнутої на раму, на яку проектуються фільми, зображення з… … Український тлумачний словник
самітний — і/тна/, і/тне/. 1) Який стоїть, розташований і т. ін. окремо, ізольовано (про предмет); одинокий || Лише один; єдиний. || рідко. Безлюдний. 2) Який залишився, живе і т. ін. наодинці, без нікого (про людину); сам. 3) Який не має сім ї, рідних,… … Український тлумачний словник
самотіти — і/ю, і/єш, недок. 1) Бути розташованим, стояти відокремлено, ізольовано від кого , чого небудь. 2) рідко. Жити одиноко, самотньо. || Бути, залишатися без догляду, уваги … Український тлумачний словник
фальцет — у, ч. Один із високих регістрів співацького голосу, перев. чоловічого, що вимагає особливого виконавського прийому. || Манера виконувати високі звуки, користуючись лише головним резонатором (ізольовано від грудного). || Дуже тонкий голос, схожий… … Український тлумачний словник
